Продаж сучасного працюючого фермерського господарства з вирощування перепелів в Житомирському районі
- Перегляди: 661
Пропонується до продажу фермерське господарство «Миколай», яке спеціалізується на вирощуванні перепелів для отримання яєць та м’яса
- Перегляди: 1657
Чому вища освіта в Україні не гарантує високий рівень життя, але більшість все одно хоче отримати її. Чотири парадокси бідності українців.
З початку березня, після послаблення карантинних обмежень, команда Торгово-промислової палати України провела понад 250 зустрічей з українськими бізнесменами, членами уряду, парламентарями, іноземними партнерами. У центрі уваги – головне питання: як збільшити обсяги експорту.
Багато хто з власників бізнесу розповідав, що експортні можливості їхніх виробництв суттєво обмежує нестача професіоналів: вже і трудові мігранти після хвилі локдаунів з Європи повернулись, але фахівців все одно важко знайти.
Дефіцит спеціалістів щороку загострюється, незважаючи на зусилля, витрачені на адаптацію системи освіти до потреб реального сектору.
Як і раніше, молодь отримує спеціальність, не затребувану ринком, і їде на заробітки до інших країн через відсутність пропозицій в Україні. Натомість прогноз на 2030 рік вказує, що ринку потрібно буде на 2,2 млн фахівців більше.
Але якщо розглядати дефіцит фахівців на ринку праці не як наслідок дисбалансу у системі освіти, а як наслідок більш складних процесів у суспільстві, то можна помітити доволі небезпечні тенденції.
Проаналізувавши результати соціологічних досліджень за три останні роки, ми знайшли дуже несподівані, навіть парадоксальні твердження. Багато респондентів виявились дезорієнтованими, для частини з них заняття бандитизмом чи причетність до влади вважаються нормальними шляхами покращення добробуту.
При цьому 45% українців бояться зростання рівня злочинності, а 77% стурбовані рівнем корупції у політиці.
Ми узагальнили дані опитувань у чотири парадокси. Кожен із них має свою ціну для економіки України.
Парадокс №1. Система освіти протягом найближчих 10-15 років все ще готуватиме не затребуваних ринком фахівців
Регулярна публікація рейтингів вищих навчальних закладів і спеціальностей у них зміцнює віру українців у те, що їхні діти житимуть у достатку, якщо здобудуть вищу освіту і стануть "білими комірцями".
Фактично, це багаторічна кампанія на підтримку тези про те, що вища освіта – єдино можлива. У той же час, в Україні немає жодного рейтингу професійно-технічних закладів освіти, а робітничі професії вважаються непрестижними.
За 50 років кількість технікумів та училищ скоротилась вдвічі, а кількість підготованих студентів – у чотири рази. Натомість вишів стало вдвічі більше, а кількість підготованих ними фахівців виросла на 50%.
Україна має величезний освітній рівень, але дуже невисокий ступінь його реалізації. За даними Інституту соціології НАН України, у країні у 2020 році кількість осіб із базовою (бакалавр) та повною вищою освітою становить 37%.
Десять років тому, у 2010 році, таких респондентів було втричі менше – 13,8%, а у 1994 році – 9% (з урахуванням осіб, що мають неповну вищу освіту).
Як наслідок, за отриманою спеціальністю працюють лише 45-50% українців. Щороку прояви цієї тенденції посилюватимуться, і вони все більш наполегливо демонструють, що система освіти в Україні не має зрозумілої мети.
Кількість навчальних закладів та студентів
|
технікуми, училища |
інститути, університети, академії |
||
кількість закладів |
студентів, тис. |
кількість закладів |
студентів, тис. |
|
1970/1971 |
760 |
798 |
138 |
807 |
2018/2019 |
370 |
200 |
282 |
1322
|
Дані: "Статистичний щорічник України" (2018), Держстатслужба України
В основі парадоксу – різне розуміння мети отримання освіти чотирма групами стейкхолдерів: держави, батьків/дідусів/бабусь, молоді, роботодавців.
У влади своє розуміння освітньої системи – як самоцілі. Як наслідок, працюють не за спеціальністю 59,6% з тих, хто отримав середню освіту, 47,9% – професійно-технічну, 50,4% – неповну вищу, 40,1% – вищу. Третина опитаних школярів відповіли, що шкільна програма їм не знадобиться у житті.
- Перегляди: 1200
Житомирська торгово-промислова палата долучилася до реалізації національного проекту "Розвиток бізнес-сектору України" ініційованого Івано-Франківською ТПП за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку (USAID)
Проект «Розвиток бізнес-сектору України»
Головною ідеєю проекту є розвиток малого та середнього підприємництва (МСП) в Івано-Франківській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській, Житомирській та Одеській областях шляхом налагодження особистісних бізнес-контактів підприємців та тиражування кращих бізнес-практик.
Проект передбачає проведення тематичних, вузько направлених інформаційно-просвітницьких бізнес-обмінів для залучення досвіду та представлення кращих бізнес-практик для діючих бізнесменів та осіб, котрі розглядають можливість початку власної справи. Реалізація заходів проекту сприятиме отриманню нових знань, інформації та налагодженню особистих зв’язків між підприємцями восьми областей України, що стане поштовхом до співпраці, запуску нових бізнесів, розробки спільних продуктів, формуванню нових ринків для збуту продукції та реалізації великих міжрегіональних проектів в майбутньому.
Обгрунтування актуальності проекту:
З початку російської агресії в Україні вітчизняний бізнес опинився перед значними викликами, основними з яких є розрив усталених зв’язків та логістичних ланцюжків, а також суттєве зниження експортної діяльності (оскільки ризики співпраці з українськими фірмами для іноземних компаній значно зріс). Тому для бізнесу не тільки доцільно, а й необхідно налагодити регіональну співпрацю, яка здатна сформувати нові логістичні зв’язки та має потенціал стати потужним стимулом для розвитку як вітчизняного малого та середнього бізнесу, так і внутрішнього ринку України загалом.
Аудиторія проекту:
Діючі бізнеси (представники середнього бізнесу, в тому числі релокованого), котрі мають намір розширювати бізнес і відкривати філії чи виробництва (у Івано-Франківській чи інших областях, в яких реалізується даний проект), здійснюють пошук бізнес-партнерів, постачальників сировини чи покупців своєї продукції.
Самозайняті (ФОП) та/або особи, котрі мають намір розпочати власну справу.
Підприємці чи особи, що мають намір розпочати власну справу чи вже здійснюють підприємницьку діяльність, в тому числі з числа тимчасово переміщених осіб, котрі зараз проживають в інших регіонах України, але котрі мають намір здійснювати підприємницьку діяльність.
- Перегляди: 3648